Олег Ельцов, ТЕМА

3 листопада минулого року побачила світ Постанова КМУ №996 „Про забезпечення участігромадськості у формуванні та реалізації державної політики”, у якій йшлося про створення громадських рад при органах виконавчої влади. Такі ради– дійсно потужний важіль впливу на діяльність чиновництва. Чи готове суспільство користуватися демократичними механізмами впливу на владу, до якої у громадян чимало претензій? Відповіді – з аналізом та картинками дивіться нижче.

Пише громадський активіст й правозахисник Олег Мартиненко (мовою оригіналу): «Получив письмо от своих собратьев по общественному разуму в одноименном совете при МВД, я подумал, что проспал всю зиму и на дворе 1 апреля. Увы, ошибся.

Взрослые люди вполне серьезно увидели свое общественное предназначение в том, чтобы потратить кучу своего и чужого времени на создание не просто эмблематики общественного совета при МВД (кстати, зачем-то предусмотренного Постановлением Кабмина), но и изобрести эту эмблематику в виде знаков отличия общественного совета. Вопрос: а отличие в чем и перед кем? Ведь мы там работаем сами для себя.

Большое недоумение вызывает усердие общественных активистов, изготовивших эскизы таких знаков - тут можете просто посмеяться, не стесняясь «…в ...золотом, серебряном, бронзовом и фрачном исполнении!»
Умиляет то, что некоторые представители общественности самостоятельно изготовили и уже носят такие знаки на лацканах пиджаков. Не знаю, что испытываете вы, а я нахожусь в большом недоумении по поводу того, не стоит ли и себе заказать подобный знак в подходящем исполнении. Ну, из лобной кости гаишника, например (да простят меня представители этой тупиковой ветви эволюции). 

Представляя на ваше рассмотрение эту информацию, даже не знаю, что станет ее результатом. Возможно, наши честолюбивые члены Общественного совета при МВД откажутся от своих ничем не подтвержденных амбиций, а может, вся Украина скоро начнет блистать пиджачно-платиновыми эмблемами общественных советов.

А ведь по сути разработчики фирменных атрибутов Общественного Совета при МВД перешли ту разумную черту, которую Постанова Кабмина очерчивает крайне лаконично:"Общественный совет имеет свою печать и бланк". Вот тут «общественников» и понесло: как же можно, чтобы бланк да без логотипа? Креативные головыскорехонько создали и логотип, и эскиз нагрудного знака. Тут бы поставить точку, ан нет! Маховик фантазиитолкал этих демиургов символики и  фалеристики дальше, и они выдали «на гора» знак в золотом, серебряном и бронзовом исполнении. А финальной точкойстал "фрачный" вариант. Эту бы энергию да в продуктивное русло!..»

Проте, можливо члени Громадської Ради при МВС «порєшали» всі інші нагальні проблеми, які стоять перед ними, й вирішили витратити вільний час для дизайнерських вправ. Нема того. За час свого існуваня без малого протягом року Громадська Рада МВС не залишила по собі помітного сліду, принаймні зовні її діяльність аж ніяк не відзначена пресою. Ну хіба що сайт «ТЕМА» свого часу спричинив критичну хвилю щодо бажання МВС ввести строкові посвідчення водія міжнародного стандарту. Між іншим, оголошення своїх планів щодо цього, що обіцяло міліції та концерну ЄДАПС чималі дивіденти у майбутньому, міністр Могільов вирішив проголосити під час засідання ГР МВС за величезного скупчення преси. Лейтмотивом засідання було суцільне «одобрямс» членів ГР, мовляв – це ж міжнародний досвід такий, видавати посвідчення строком дії 10 років. Але, як з'ясував у перерві в засіданні автор цих рядків, жоден учасник представницького курултаю не знайомився з текстом міжнародної конвенції, де ніде не згадується обов'язкове встановлення строку дії посвідчення. Якби не активність преси, українські автомобілісти були б приречені кожні десять років мати клопіт зі зміною посвідчень. Але після медіа-скандалу МВС переглянуло свої апетити й вирішило видавати цей документ строком на 50 років, фактично пожиттєво. Оце й усі помічені згадки не дуже вдалої діяльності Громадської Ради при МВС. Доречі, не більша активність й у іншого представницького органу при міністрові Могильові – Інформаційній Раді, до якої увійшли керівники провідних українських медіа. Інформрада не збирається вже декілька місяців, жодної корисної справи для налогодження комунікації між медіа, громадськістю й міліцією не зробила.

Невже справи такі кепські повсюди й створення громадських та інформаційних рад – це суцільне блюзнірство й обдурювання суспільства, яке прагне демократичних покращень вже сьогодні? Аби дати чітку відповідь на це питання, нам слідувало б провести титанічну роботу з аналізу діяльності численних Громадських рад по всій Україні. На щастя, ми знайшли людину, яка зробила це за нас. Отже, ситуацію коментує Тарас Гаталяк, керівник програм з прав людини Громадянської мережі «Опора»: 

-     У листопаді 2010 року ми створили Парнерство із 15 громадських організацій, які моніторили та надавали методичну допомогу у створенні ГР при органах виконавчої влади.Для цієї роботи створенийпортал Громадських рад. Яж безпосередньо координував роботу при міністерствах.

Станом на сьогодні, таких громадських рад створено 7. Найкраще працює ГР при Міноборони та Мінінфраструктури. Створені ГР при МВС, МЗС, Мінюсті, Мінфіні, МНС. Ще залишилось створити ГР при 9 міністерствах. Щодо порушників, то на першому місці Мінфін. В Міністерстві внутрішніх справ головою Громадської ради обрано Едуарда Багірова, який лояльний до керівництва Міністерства. На жаль, не вдалось отримати від пана Багірова ані інформації про недопущених до установчих зборів заявників, ані отримати протоколи засідань вже діючої Громадської ради. Ця інформація відсутня і на сайті МВС, що говорить про закритість роботи Громадської ради. Це вигідно МВС, менше шуму - менше проблем.

МЗС не може визначитись з головою, там має місце рейдерство з боку Посольства Божого, яке представляє Олександр Корман. Копірайт на термін «політичне рейдерство» належить Ірині Бекешкіній з фонду «Демократичні ініціативи», яка на своєму «Фейсбук» заявила:

"33 члени Громадської ради пішли зі зборів, протестуючи проти того фарсу. В результаті у складі Громадської ради не залишається жодної (!) з організацій-аналітичних центрів, які багато років працювали у сфері міжнародної політики", - зазначила вона.

"А головою Громадської ради обраний Корман - пастор Посольства Божого, який і організував це рейдерство", - додала Бекешкіна.

За словами Бекешкіної, "Корман привів за собою десь із 50 людей від організацій, кожна з яких не має жодного відношення до питань міжнародних відносин".

"Досі думала, що рейдерство стосується бізнесу. Але це можливе всюди".

До громадської ради Кормана делегувала Міжнародна громадська організація "Асоціація сприяння розвитку національного лідерства". Вибори голови супроводжувалися скандалом, оскільки з цією кандидатурою були незгодні представники аналітичних центрів, які зазвичай входять до громадської ради при МЗС.

На загал можна констатувати: в масштабах країни влада активно не втручалась у створення та діяльність ГР, ми відзначили лише окремі «перегиби на місцях» як от у МВС та Мінфіні. Кращою ситуація виглядає в областях. Вже всюди створені Громадські ради про ОДА,які обрали голів та заступників голів рад, сформували секретаріат та галузеві комісії або комітети. Більше того, вже створена Координаційна рада голів Громадських рад при ОДА.

У той же час, досвід формування громадських рад ще раз засвідчив, що самі інститути громадянського суспільства виявилися неготовими до належної самоорганізації та кооперації. Переважна більшість порушень вимог Постанови № 996 була здійснена саме недоброчесними громадськими активістами у складі ініціативних груп із підготовки установчих зборів. Саме вони переважно намагалися обмежити конкуренцію між делегатами інститутів громадського суспільства та не допустити до участі у радах нелояльні організації. Одна з причин цього полягає у нерозумінні громадськими активістами основного призначення громадських рад та їх функцій. У окремих випадках представники органів виконавчої влади відкрито намагалися забезпечити перевагу лояльних до себе організацій у складі громадських рад або силами таких організацій обмежити доступ інших до установчих зборів. Цікаво, проте, що часто саме громадські активісти свідомо забезпечували небажання органів виконавчої влади допустити інших громадських активістів до участі у радах.

На завершення слід зазначити, що формування громадських рад засвідчило значний інтерес різних інститутів громадянського суспільства. Загалом більше 9000 активістів взяли участь в установчих зборах з формування громадських рад при органах виконавчої влади різного рівня. Але подальший вплив ГР на діяльність виконавчої влади залежить власне від ініціативності й конструктивної роботи членів рад. Поки що Громадські ради доволі кволо набирають оборотів.